Алевтина Кахідзе (Україна)
Народилася у 1973 році. Українська художниця, нині перебуває на творчій резиденції у Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський у Варшаві. Її роботи експонувалися, зокрема, в IASPIS у Стокгольмі, у Центрі сучасного мистецтва в Києві, в одному з національних музеїв у Москві та в центрі сучасного мистецтва Nikolaj Kunsthal у Копенгагені. У своєму домі в Музичах під Києвом вона заснувала незалежну мистецьку резиденцію. Лауреатка першої Премії імені Казимира Малевича.
www.alevtinakakhidze.com
10/03/2010, 19:00
Я можу вигуляти твого пса
У межах семінару Йоанни Варші з циклу «НЕ-ТЕАТР» художниця представила лекцію-перформанс про подружні переговори між життям і мистецтвом — про те, як вони щодня змагаються за першість.
15/05/2010, Лабораторія та тераса Артистичної кухні (Qchnia Artystyczna)
Подружні переговори
Якщо відійти від вітрини на достатню відстань, блискучі товари почнуть нагадувати зорі. А зорі, як відомо, належать усім — і тобі також*. Саме цей напис разом із зображеннями логотипів найдорожчих і найвідоміших світових брендів з’явиться на 300 метрах тканини, виготовленої на фабриці в Лодзі за проєктом української художниці Алевтини Кахідзе.
Тканину можна буде отримати безкоштовно — щоправда, виконавши умови художниці. Кахідзе уважно й критично придивляється до культури споживання, добре розуміючи, як вона працює і чим приваблює. У центрі її робіт — товари й бажання, а також механізми спокуси, що формуються на перетині східного й західного досвіду капіталізму, повсякденного життя та практик сучасного мистецтва.
У Варшаві художниця пішла ще далі — розпочала серію перформансів, присвячених подружнім переговорам.
Вона одружена з інженером і девелопером Володимиром Бабюком і вже тринадцять років веде з ним безперервний діалог — а часом і торг — про баланс між мистецтвом і спільним життям. Часті закордонні поїздки та участь у резиденціях стали для Вови непростим випробуванням, тож подружжя вирішило: якщо вона не може рідше їздити у світ, то нехай світ приїжджає до них. Так, у саду їхнього великого будинку під Києвом з’явився центр мистецьких резиденцій. «Тепер “світ“ приїде до тебе», — сказав чоловік.
У їхньому новому домі майже немає речей: замість стільця, створеного Філіппом Старком, чи фотографії Сінді Шерман — намальовані Алевтиною копії. Подружжя також підписало шлюбний контракт, який визначає поділ майна у разі розлучення. Згідно з ним, великий будинок із трьома спальнями та трьома ванними кімнатами, усе обладнання, два автомобілі й чотири собаки виявилися менш цінними, ніж серія її малюнків із зображеннями об’єктів бажання — предметів розкоші, антикваріату й творів мистецтва, оцінених так само, як і їхні реальні прототипи.
У двох перформансах за участю чоловіка Алевтина розповідає історію їхнього шлюбу як історію тривалих переговорів — про сенс мистецтва, його тлумачення та здатність створювати додану вартість.
Кураторка: Іка Сєнкевич-Новацька.
