03/10/2025—01/02/2026
виставка
ЯКЩО/ТО
- Як сьогодні розповідати історії? Наративи не розвиваються лінійно – вони розгалужуються, фрагментуються та іноді вводять в оману. Колективна виставка ЯКЩО/ТО у Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський досліджує умовність наборів мовних правил, з яких будуються оповіді в епоху алгоритмів, ігор та цифрової культури.
- Назва виставки, запозичена з мови програмування, відсилає до найпростішої умови: якщо станеться це, тоді станеться те. Цю структуру можна помітити не лише в коді, а й у пророцтвах, казках та повсякденних рішеннях. Кожна дія розвивається між умовою та наслідком.
- Двадцять три міжнародні групи, художниці та художники – 2Girls1Comp, Андрєй Ходера-Ісакоу, Анна Бідзіліа, Кассі МакВотер, Доріян Шішко, Філіп Костич, Ян Можджинський, Янне Шіммель, Джошуа Сітарелла, Кевін Брей, Леа Порре, Леві ван Ґелдер, Люсі Ґоттліб, Мацей Криґєр, Сара Безовшек, Себулец, Соня Гурецка, Тео Тріантафіллідіс, Томас Шіогрен, Венді Ян, Войтек Дідковський, Ї Сє та Юлія Фролова – досліджують наратив одночасно як технологію та ідеологію. Їхні роботи використовують механіку ігор, інтерактивні інсталяції, спекулятивну фантастику та стратегії глічу (свідоме використання цифрових помилок як художнього засобу), показуючи, як історії можуть писатися, переписуватися або порушуватися.
- Виставка пропонує думку, що ми живемо у постнаративному стані. Проте оповідання не завершилося, воно лише розтікається в нові форми. Історії виникають між тим, що ми обираємо, та тим, що обирає нас; вони проникають крізь екрани та пристрої, пробираються під поріг свідомості.
- ЯКЩО/ТО показує, що навіть найменший вибір – погляд, крок, пауза – може спрямувати оповідь на інший шлях. Багато робіт підкреслюють переломи: саме глічі, зависання та помилки тут стають методами, а не невдачами. Вони створюють тріщини, крізь які прослизають нові значення, формуючи моменти, що дозволяють історії несподівано піти різними шляхами. Ці носії дисонансу вказують на політику наративу: хто може розповідати історію, хто у ній записаний, а що залишається невисловленим.
- Виставка також ставить питання про те, як логіка ігор формує наше розуміння життя. Пункти збереження, відродження, гриндування (повторюване виконання однієї, зазвичай монотонної дії), NPC (Non-Player Characters, тобто персонажі, керовані комп’ютером, а не гравцем) та ролі головних героїв перестають бути лише метафорами – вони стають умовами, через які ми переживаємо та уявляємо реальність. ЯКЩО/ТО не використовує ігри для ілюстрації мистецтва, а виходить із того, що самі вони є інструментом для переживання альтернативних світів, тоді як реальність дедалі більше нагадує гру.
- Наратив, що супроводжує виставку, яка розгортається у багатопотокових просторах Замку Уяздовського, будується у діалозі з представленими роботами. Він виконує роль гіда, контрапункту, іноді порушення, нагадуючи, що кожна виставка також є оповіддю, яку глядачі переживають унікальним способом.
- ЯКЩО/ТО не пропонує рішень чи шляхів втечі з нашої умовної теперішності. Натомість вона створює простір для усвідомленої, критичної, а іноді й розважальної зустрічі з цими умовами.
- Мисткині та митці
- 2Girls1Comp, Андрєй Ходера-Ісакоу, Анна Бідзіліа, Кассі МакВотер, Доріян Шішко, Філіп Костич, Ян Можджинський, Янне Шіммель, Джошуа Сітарелла, Кевін Брей, Леа Порре, Леві ван Ґелдер, Люсі Ґоттліб, Мацей Криґєр, Сара Безовшек, Себулец, Соня Гурецка, Тео Тріантафіллідіс, Томас Шіогрен, Венді Ян, Войтек Дідковський, Ї Сє, Юлія Фролова
- Кураторки
- Сара Шостак i Марта Ґритчук